Ринок послуг воєнного туризму в Україні

Ринок туристичних послуг, а саме послуг з воєнного туризму, в Україні представлений не багатьма компаніями, проте їх кількість неупинно росте з кожним роком, а це насамперед зумовлено високими доходами, адже воєнний туризм не є одним із дешевих задоволень.                Помітну роль в розвитку та популяризації воєнного туризму відіграє компанія «Кримвоєнтур». Цей туристичний оператор працює з 2009 року і спеціалізується саме на організації військового та екстремального туризму в Криму. Розташовується на діючому полігоні Військ берегової оборони ВМСУ, в мальовничому місці центральної передгірної частини Криму. На самому полігоні розташовані: військове стрільбище (для виконання вправ зі штатної стрілецької зброї, в т. ч. великокаліберної), танкова директриса, а також штатні місця для виконання вправ із артилерійської зброї та інше. Усі інструктори – колишні військові              Компанія пропонує катання на військовій техніці (танк, БМП, БТР, БРДМ), стрільбу з вогнепальної і травматичної зброї (починаючи від пістолета ТТ, закінчуючи снайперською гвинтівкою СВД), ознайомчі польоти на літаках ЯК-52, ЯК-18т, АН-2, стрибки з парашутом із літака АН-2, рольові ігри у Кримських горах під керівництвом ветеранів спецназу. Є також школа бойових плавців (заняття під керівництвом колишніх «морських котиків»). Діапазон вартості послуг досить значний.

Ціни на послуги воєнного туризму на прикладі компаній «Кримвоєнтур», «Сапсан» та «Шампань транс» (2015)

Назва послуги	Ціна
Компанія «Кримвоєнтур»
Ознайомлювальні польоти на ЯК-52 (з виконанням фігур вищого пілотажу)	70 грн./хв. (в середньому тривалість близько 10 хвилин)
Ознайомлювальні польоти на ЯК-18т з 3-ма пасажирами	100 грн./1 хв.
Ознайомлювальні польоти на АН-2 з пасажирами до 10 осіб	120 грн./1 хв.
Стрибок з парашутом (у вартість включено проведення тригодинної наземної підготовки)	850 грн.
Катання на танках (екіпаж 2-3 особи)	$600/год.
Катання на БРДМ (екіпаж сім-десять осіб)	$400/год.
Водіння автомобіля УАЗ по полігону	200 грн./год.
Пістолет ПМ (9 мм) – 1 вистріл	$1,00
АПС (автомат. пістолет Стечкіна) (9 мм) – 1 вистріл	$1,20
Пістолет ТТ (7,62 мм) – 1 вистріл	$1,50
Револьвер "Наган" (7,62 мм) – 1 вистріл	$1,20
Пістолет ПСМ (5,45 мм) – 1 вистріл	$1,00
Снайперська гвинтівка СВД (7,62 мм) – 1 вистріл	$6,00
Карабін СКС (7,62 мм) – 1 вистріл	$1,50
Гвинтівка зразка 1891/30 (7,62 мм) «трьохлінійка» – 1 вистріл	$1,50
Автомат АК-74 (5,45 мм) (6 патр./черга)	$5,00
Кулемет РПК (5,45 мм) (6 патр./черга)	$5,00
Кулемет ПКт (7,62 мм) (6 патр./черга)	$6,50
Кулемет НСВ на станку 6Т7 (12,7 мм) (6 патр./черга)	$32,00
Кулемет КПВт (14,5 мм) (6 патр./черга)	$16,00
Підствольний гранатомет (40 мм) – 1 постріл	$50,00
Гранатомет РПГ-7 (40 мм) – 1 постріл	$150,00
ЗПУ-4 (145 мм) – 1 постріл	$50,00
АГС-17 (30 мм) – 1 постріл	$50,00
ЗУ-23 (23 мм) – 1 постріл	$150,00
Гармата БМП-2 (30 мм) – 1 постріл	$180
Гармата танкова (125 мм) – 1 постріл	$240
Компанія «Шампань транс»
Година оренди БАЗ-6944	9 тис. грн. (півгодини – 5 тис. грн.)
Година оренди БРДМ-2	800 грн. (півгодини - 400 грн.)
Година оренди БТР-60	1,6 тис. грн. (півгодини - 800 грн.)
Година оренди ЗІЛ-131 і ЗІЛ-157	700 грн. (півгодини - 350 грн.)
Година оренди К-750	400 грн. (півгодини - 200 грн.)
Година оренди УАЗ-3303	400 грн. (півгодини - 200 грн.)
Постріл із вітчизняної зброї холостими (автомат Калашникова, пістолет-кулемет ППШ, карабін)	10 грн.
Постріл із німецької зброї холостими (маузер, пістолет-кулемет МП 40, МГ - 42)	15 грн.
Перевдягання в німецьку, радянську військову форму	20 грн.
Компанія «Сапсан»
Оренда стрілецького місця	56 грн./год.
Оренда стрілецького місця зі своєю зброєю	126 грн./год.
Оренда зброї 1 одиниця за годину	70 грн.
Послуги інструктора (група від 4 до 10 осіб)	168 грн./год.
Ціни на патрони (за 1 патрон)	в середньому від 3 до 10 грн.
Ціни на мішені	в середньому від 3 до 14 грн.
Оренда стрілецького місця зі своєю зброєю (лук, арбалет)	126 грн./год.
Мішень - 1 шт.	7,00 грн.
Оренда зброї 1 одиниця за годину (лук, арбалет)	70 грн.
Послуги інструктора (не більше 3 відвідувачів за годину)	84 грн./год.

 Компанія «Шампань транс» створена колишніми воїнами-афганцями. Раніше займалася виключно транспортними перевезеннями, з 2011 року було створено військово-патріотичний центр-музей. Є свій полігон, непоганий гараж військової техніки, серйозний склад бойової зброї. Компанія знаходиться на хуторі Шампанія, Звенигородського району, Черкаської області, не так далеко від Києва, всього 180 км. Компанія надає послуги з прогулянок по лісах, ярах і польових дорогах на ракетовозі БАЗ-6944, броньованій дозорно-розвідувальній машині БРДМ-2, бронетранспортері БТР-60, військових вантажівках ЗІЛ-131 і ЗІЛ-157, військовому мотоциклі К-750 й навіть на тюнінгованій військовій вантажівці УАЗ-3303. Також компанія пропонує постріляти з автомата Калашникова, вітчизняного пістолета-кулемета ППШ, німецького МП 40 та інших видів зброї. Стосовно цінової політики, то це залежно від характеру наданих послуг.

  Компанія «Сапсан» – це найбільший в Україні спортивно-стрілецький комплекс площею 26 гектарів: більше 12 стрілецьких майданчиків, понад 56 машинок для запуску стрілецьких мішеней. Комплекс знаходиться в м. Бровари Київської області. Компанія пропонує постріляти з різних видів вогнепальної зброї, а також з лука та арбалета. На території комплексу знаходиться і магазин зброї, де кожен може підшукати щось на свій смак. Ціни на послуги досить такі ліберальні.

Компанія «Військові пригоди» позиціонують себе як єдиний військовий туроператор в Києві. В основному орієнтовані на корпоративних клієнтів та іноземних туристів. «Військові пригоди» пропонують два види турів: «Майстер-клас на БТР» і «Тур на військову базу». У першому випадку це поїздка на хутір Шампанія, про який я зазначила вище, у другому на одну з військових баз. Там можна покататися й постріляти на танку Т64, а також постріляти з гранатомета РПГ. Тур на військову базу обійдеться у 28 тис. грн. (величина групи не зазначена). У вартість входить: трансфер Київ - військова база - Київ, 3,5 тис. пострілів із різних видів зброї (автомат Калашникова, кулемет Калашникова, снайперська гвинтівка Драгунова, пістолет Макарова, безшумний пістолет Макарова та ін.), майстер-клас з управління танком (Т64 модернізований БУЛАТ), 3 кола на танку, армійська польова кухня на спеціально відведеному майданчику з найкращими солдатськими стравами.               

Підсумувавши вище викладене, можна стверджувати, що навіть перебуваючи, по суті, поза законом, послуги з воєнного туризму надаються. Єдиним недоліком є ціна, через яку не кожна людина може дозволити собі таке задоволення як політати на винищувачі  чи, приміром, покататись на БТР.

Військовий туризм в Україні

В Україні широко представлений кожний напрям воєнного туризму в тій чи іншій області, районі, місті чи селищі більшою чи то меншою мірою в залежності від того які ресурси має той чи інший регіон.

 Війни є невід’ємною частиною історії чи не кожної країни, винятком не стала й Україна. Боротьба за єдність земель за часів Київської Русі, потім величні визвольні змагання козаків, революції, ОУН і УПА, Перша та Друга світові війни, постійна боротьба українських митців, українських патріотів і продовжувати цей ряд можна довго, доки існуватиме наша держава. Як відомо, війни залишили  численні могили та цвинтарі, пам’ятні місця боїв та укріплення, руїни фортець та оборонні споруди, які у багатьох випадках виступають єдиними свідками минулих подій, свого роду документом. Саме тому найкраще розвинений в Україні саме військово-історичний туризм. Цікавими пам’ятками воєнної історії є:

·        Городища, окремі оборонні споруди, пам’ятні місця, пов’язані з боротьбою давньоруської держави та її князівств проти кочовиків та іноземних загарбників (залишки Змійових валів, середньовічного укріпленого городища в м. Коростень, міських укріплень—як Золоті ворота, Лядська брама у Києві; фортеці Тустань, Луцький замок ХІІІ–ХІV ст. тощо);

·        пам’ятні місця битв українського козацтва XVI–XVIII ст. (о. Хортиця у Запоріжжі,місця битв під Батогом, Жовтими Водами, Пилявцями; Замкова гора у Львові, де у 1648 р. козаки під проводом М.Кривоноса перемогли польські війська, та ін.);

·        фортеці, оборонні лінії, пам’ятні місця січей, паланок, таборів, місць перевозів і переправ козацтва, проведення козацьких рад з воєнних питань (наприклад,Січі на Кам’янці,Томаківці, Хортиці; пам’ятні місця проведення Козелецької 1662 р. і Ніжинської 1663 р. козацьких рад; залишки Кодацької у Дніпропетровській обл., Білоцерківської на Київщині і Полтавської фортець);

·        пам’ятні місця та об’єкти, пов’язані з Північною1700–1721 рр., російсько-турецькими ХVIII–ХІХ ст., Першою світовою 1914–1918 рр. війнами (наприклад, пам’ятні місця Новгород-Сіверської оборони 1708 р., рештки Гадяцької фортеці на Полтавщині, в якій розташовувався Гадяцький полк, у 1708 р. — шведські війська; Київський кадетський корпус, в якому викладали і навчались учасники оборони  Севастополя під час Кримської війни 1853–1856 рр.; пам’ятні місця боїв легіону Українських січових стрільців під час Першої світової війни; міські казарми у Києві) 

·        споруди й пам’ятні місця розміщення та дислокацій українських військових і партизанських формувань, селянських загонів, боїв, проведення військових з’їздів, будинки військових штабів,шпиталів, редакцій військових періодичних видань періоду Української революції 1917–1921 рр. (Луцькі казарми у Києві, де у 1918 р. містилася Сердюцька дивізія; пам’ятні місця в Гуляй-Полі, пов’язані з селянським рухом під проводом Н. Махна та ін.) ;

·        пам’ятки й пам’ятні місця, пов’язані з першим періодом Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 рр., трагічною долею воїнів,загиблих через прорахунки радянського командування; з діяльністю збройних формувань УПА,ОУН, націоналістичного підпілля (урочище Шумейкове на Полтавщині, де загинули в оточенні частини Південно-Західного фронту на чолі з командувачем М.Кирпоносом, які обороняли Київ; будинок на вул. Л. Толстого, 15 у Києві, де перебував у 1941 р. провідник ОУН О. Ольжич);

·        поховання визначних військових діячів, які були незаслужено забуті або репресовані, а також житлові будинки, пов’язані з їхнім життям та діяльністю (І. Мазепа, М. Григорьєв, Є. Коновалець, А. Мельник, Т. Бульба-Боровець, В. Кук, Г. Тютюнник, Р. Шухевич та ін; цвинтар вояків УПА у с.Липа Івано-Франківської обл. тощо) ;

·        братські та одиночні могили іноземних воїнів (наприклад, залишки німецького кладовища часів нацистської окупації Києва на вул. Ризькій; братські могили польських та чеських воїнів, що загинули у 1943 р., на вул. Комарова у м. Фастів Київської обл.) .  

         Окремо треба сказати й про фортифікаційні об’єкти використовуються в якості туристичних. Зокрема, на території Закарпаття, як відомо, є шість військових ліній оборони - чотири угорських: Лінія Арпада, Лінія Гуняді, Лінія Ласло і Лінія Евгенія, та дві чехословацькі – Лінія Бенеша та Лінія Масарика. Найпопулярнішою серед них є лінія Арпада. Це багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала десятки тунелів, казарм, де жили тисячі солдат, сотні дотів, амбразур, протитанкових споруд і навіть у горах кілька військових шпиталів. Сьогодні майже кожного дня 200–300 угорців відвідують об’єкти військового туризму, і особливо лінію Арпада.  

 Досить популярними й навіть дещо унікальними в Україні є музеї, що спеціалізуються на військовій тематиці. Так, наприклад, музей Ракетних військ стратегічного призначення в м. Первомайськ в Миколаївській області - один з унікальних військових музеїв заснований 30 жовтня 2001 року, аналог якому існує хіба що в США – Музей стратегічної авіації. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети шахтного базування, наземним обладнанням і допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС», які збережені у первісному вигляді. На території бойової позиції розміщена експозиція спеціальної ракетної техніки. Утримують технічне обладнання і механізми у робочому стані колишні офіцери-ракетники, які несли бойове чергування на зазначеному ракетному комплексі .                                                           

  Не менш цікавим є Полтавський музей дальньої і стратегічної авіації створений на місці колишнього Полтавського військового аеродрому, існуючого з 20-х років минулого століття. До експозиції увійшли стратегічні літаки-ракетоносці Ту-160 та Ту-95МС, а також літаки-ракетоносці дальньої авіації Ту-22КП та Ту-22М3. Всі ці літаки були носіями ядерної зброї. Представником винищувальної авіації є літак Су-15ТМ, транспортної авіації – літаки Ан-26 та Ан-2, учбово-бойовий Ту-134УБЛ. На музейному майданчику встановлено макети авіаційних бомб різних калібрів, які використовувались у дальній авіації. Відвідувачам надається унікальна можливість побувати в середині літаків і навіть сісти за штурвал . 

Працюють і приваблюють туристів ще й такі музеї в Україні як Національний військово-історичний музей України та музей Великої Вітчизняної війни у місті Києві, Музей воєнної техніки у місті Луцьку, меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» в Чернігівській області, музей «Герої Дніпра» в Івано-Франківську, музейний комплекс «Михайлівська батарея» в м. Севастополі та не менш цікавий музейний комплекс «холодної війни» у м. Балаклаві (АР Крим), збудований у 1961 р. для ремонту підводних човнів, де загальна площа всіх приміщень і ходів – 9600 м², площа водної поверхні під землею — 5200 м², довжина сухого доку — 102 м.                                                                           

  Що стосується таких підвидів воєнного туризму, як зброярський і мілітарі-туризм, то в Україні вони не так розвинені як на Заході, наприклад, де військової повинності давно вже немає, там це лише спосіб відчути себе чоловіком, не витрачаючи при цьому кілька років життя. А у В’єтнамі воєнний туризм вважається кращим чоловічим засобом для схуднення: тиждень стройової підготовки в умовах джунглів дає вражаючі результати .                               

   В Україні поки так може «відпочити» кожен юнак, який за певних обставин не вступив до ВНЗ. Однак, у зв'язку з планованим переходом на контрактну армію, у даного виду відпочинку непогані перспективи. Так, наприклад 30 грудня 2009 року на Закарпатті у селі Гукливе Воловецького району відбулося відкриття першого в Україні та СНД мілітарі-готелю «Ґрінгоф». Як повідомив завідувач кафедри туризму Ужгородського національного  університету Федір Шандор, у концепцію готелю «Ґрінгоф»  закладена історія військової лінії Арпада часів Другої світової війни. Кожна кімната (усього 9 кімнат) присвячена певній із 8 військових ліній, які свого часу проходили територією Закарпаття. Стіни готелю прикрашають відповідні тактичні карти і стрілецька зброя того часу. Підвальним приміщенням і одночасно фундаментом слугує один з бункерів оборонної системи. Загальна місткість – до 24 гостей. Ресторан: Закарпатська кухня - суміш угорських, чеських, словацьких, русинських, єврейських та румунських кулінарних традицій. Зважаючи на те, що закарпатськими фахівцями з туризму вже розроблено військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада» (Свалява-Уклин-Верхня Грабівниця-Підполоззя-Гукливе-Міжгіря-Синевир), можна з упевненістю сказати, що даний вид відпочинку набуватиме більшої популярності. Якщо з тим, щоб пожити на військових базах і отримати певну підготовку є певні проблеми в Україні, то колись лише мрія постріляти з справжньої зброї нині є здійсненною. Навіть якщо ви служили в армії, не факт, що у вас була можливість постріляти з усіх видів зброї. Стандартні стрільби відбуваються з використанням автомата Калашникова (АК- 47, АКМ) або пістолета Макарова. Однак, є й більш цікаві варіанти, так наприклад, можна постріляти з такої зброї – гвинтівка Мосіна, кавалерійський карабін Мосіна, карабін к-98 маузер, кулемет «Максим», автомат АК- 47 тощо .

 Покататись на військовій техніці теж не проблема. Крім прогулянок на  БРДМ (Бойова розвідувально-дозорна машина) можна влаштувати гонки на військових БАЗ-6944, БТР-60, БТР-60 ПБ, ЗІЛ-131, ЗІЛ-157, К-750, КАВЗ-651, ЛуАЗ-ТПК, МТ-ЛБ, УАЗ-3303, по полігону, або бездоріжжю. Крім того катання на військовій техніці не вимагає ніякого медичного обстеження і допускаються до участь люди віком від 18 років. Також в Україні останнім часом є досить популярним купувати демілітаризовану техніку і використовувати її в своїх цілях. Насамперед це зумовлено недостатнім фінансуванням армії. Отож, машини, які вже віджили своє у війську, здобувають нове життя у сфері активного відпочинку. Є навіть ентузіасти, які збирають цілі автопарки такої техніки, і є фірми, які проводять на ній екскурсії, здають в оренду чи пропонують тюнінг «бе-те-ерів» - замінюють двигуни, обшивають салони шкірою, встановлюють плазменні панелі. Все це є доступним, аби лише матеріальні статки дозволяли .

  В Україні можна також політати на  ЯК 52, ЯК 18Т, Дельфін і Л- 29 з виконанням пілотом фігур вищого та середнього пілотажу. Особливо досвідченим можуть на якийсь час навіть довірити управління. Що стосується можливостей, то для польотів на військових літаках потрібно, насамперед, володіти хорошим здоров'ям – не мати проблем з серцем, тиском, вестибулярним апаратом. Але є один недолік надання цієї послуги – це фінансова сторона, дане задоволення недешеве: від 2 тис. грн. за 30 хв. і вище.      

Останнім часом великої популярності набувають воєнно-польові ігри: пейнтбол, лазерні бої open-air та стрітбол.     

Основні туристичні послуги в межах воєнного туризму у світі

         Функціонує чимало туристичних фірм у всьому світі, що надають послуги з воєнного туризму. Деякі з них спеціалізуються на окремих підвидах воєнного туризму, інші – комплексні. Воєнний туризм популярний вид відпочинку в багатьох країнах. У першу чергу там, де армія має довгу історію і відмінну технічну базу. Щодо історії, то з цим проблем нема, оскільки чи не кожна країна в світі на шляху до своєї незалежності пройшла через ряд повстань і революцій. Постійна боротьба, що є основою розвитку як всього людства, так і окремої держави чи то нації, залишає у пам’яті чимало трагедій і гучних перемог, що відображені у військово-історичних пам’ятках. Щодо технічної бази, то слід зазначити, що країни значно різняться за рівнем мілітаризації. Так, наприклад, Боннським міжнародним центром конверсії було представлено глобальний індекс мілітаризації-2013, який базується на даних за минулий рік. Місце у рейтингу визначається за шкалою від 0 до 1000, де 1000 є показником максимальної мілітаризації. Лідером же за рівнем мілітаризації є Ізраїль, причому ця країна очолює рейтинг вже шостий рік поспіль. До першої п’ятірки також увійшли Сінгапур (751,97), Росія (728,87), Вірменія (724,12) та Сирія (714,19). Найбільш миролюбною країною названа Ісландія. Згідно з цим рейтингом можна прослідкувати й певні закономірності з надання послуг з воєнного туризму .            Армія Ізраїлю є однією з найбільш технологічно просунутих і боєздатних армій світу. В Ізраїлі високий рівень підготовки загонів для боротьби з тероризмом і на Близькому Сході і по всьому світу. Саме тому туристською компанією «ВВВ-Тур» спільно зі своїми партнерами з Ізраїлю було реалізовано спеціалізовану туристичну програму за напрямом «військовий туризм», в рамках якої відпочиваючі проводять кілька днів на одному з курортів Середземного моря і проходять навчання за програмами з підготовки бійців спецназу. Навчання проводиться на спеціальних стрільбищах і полігонах Ізраїльського Центру Тактичної Підготовки з використанням бойової зброї та симуляції реального бою із застосуванням пейнтбольного обладнання. Процес навчання проходить під контролем висококваліфікованих фахівців, і знімається на відеокамери з подальшим наданням знятого відеоматеріалу клієнтам. Програми розроблені за участю компанії Tactical Simulations Ltd, яка є однією з провідних фірм в Ізраїлі, що здійснює тактичну бойову підготовку армійських спецпідрозділів, груп швидкого реагування та приватних охоронних структур і має контракт з Міністерством оборони Ізраїлю на проведення симуляційних тренувань. Вартість туру в залежності від тривалості відпочинку, категорії готелю і варіанту програми навчання бійців, варіюється від 900 до 4400 євро.         Також в Ізраїлі на воєнному туризмі спеціалізується фірма Lionops, що пропонує екскурсії тривалістю від 7 до 10 днів, що включають бойові вправи та змагання. За основу реклами було взято такий слоган: “The training is a shortened version of the top-secret techniques of the Israeli Special Forces. Armies from around the world come to Israel to learn from the Israeli Special Forces - now you can too”, суть якого полягає в тому що всі бажаючі можуть пройти тренування, що є скороченою версією надсекретної техніки, якою володіють групи спеціального призначення Ізраїлю. Військові з усього світу їдуть до Ізраїлю, щоб навчитися цієї техніки, зараз ця можливість доступна і туристам. До комплекту послуг входить стрільба з автоматичної та ручної вогнепальної зброї, навчання рукопашного бою, навчання шпигунству та боротьбі з тероризмом, раллі на джипах, боротьба верхи на конях, пейнтбол, ігри на виживання, підготовка до сильних стресів, допитів і ще одна послуга, досить цікава, навчання як вижити в нічному клубі Тель-Авіва .               Чоенг Ек – це ділянка колишнього саду, де росли орхідеї і китайського кладовища приблизно за 17 км на південь від Пномпеня, Камбоджа, є найвідомішою з ділянок, відомою як Поля смерті, де режим Червоних Кхмерів стратив приблизно 17 000 осіб між 1975 і 1978 роками. Сьогодні, Чоенг Ек - меморіал з буддистським храмом. Храм має подвійні акрилові прозорі стіни, які заповнені більш ніж 5000 людських черепів. Камбоджійський уряд зробив з Чоенг Ека визначну туристичну пам'ятку [36]. Проте для тих, хто приїхав за чимось більш емпіричним є Thunder Ranch Shooting Range поруч Чоенг Ек, де можна постріляти з 50 різних видів зброї, включаючи АК-47, гвинтівки М16 та ракетниці. На жаль, Thunder Ranch Shooting Range так і не має свого сайту, де можна було б знайти більше інформації.                                                                        На Філіппінах туристи можуть «спустити пар» на полігоні в Макаті. Дану послугу надає філіппінська компанія ASRI, що була утворена 9 січня 1997 року. Головною метою є популяризація військового спорту серед туристів .            

Для тих хто більш зорієнтовані на Європу, Party Krakow може надати відповідні послуги з воєнного туризму. Взагалі місцевий туроператор Party Krakow спеціалізується на розвагах для чоловіків, серед яких є і можливість постріляти з різних видів зброї, зокрема з автомата Калашнікова, надаються послуги стендової стрільби, пограти в пейнтбол, в тому числі лазерний. При рекламуванні послуг з воєнного туризму Party Krakow використовує такий слоган: «There is one thing all real man have in common- they love shooting guns!», суть якого полягає в тому, що є одна річ, яка єднає справжніх чоловіків, це їх пристрасть до пістолетів .               У Латвії державне агентство з розвитку туризму приділяє значну увагу популяризації воєнного туризму, так наприклад, на офіційному сайті можна знайти чимало інформації воєнну спадщину.  

  В США послуги з військового туризму надає чимало туристських фірм. Так, наприклад, Alpventures, ще з 1997 року пропонує послуги з відвідання полів битв часів Другої світової війни, бункерів, музеїв та інших місць, що бережуть пам’ять років війни по всій Європі та Росії. Найбільш популярними турами є: «Полями бою Італії» (Палермо, Гела, Тройна, Сицилія, Салерно, Кассіно, Гран-Сассо, Анціо), «Руїни Третього Рейху» (Вевельсбург, Нордхаузен, Мюнстер, Гамбург, Кіль, Пенемюнде і Берлін, Німеччина), меморіальний тур «Голокост» (Мюнхен, Нюрнберг, Берлін, Німеччина; Аушвіц, Краків і Варшава, Польща) тощо.        

  Ще одним туроператором, що популяризує воєнний туризм є Historic Tours. У 1992 році це був єдиний американський туроператор, який брав участь в розробці турів до Австралії та Фіджі для вшанування 50-ї річниці битви на Кораловому морі. З кожним роком вони все більше і більше розширювали співпрацю з урядами різних країн для організації парадів, екскурсій. Historic Tours має свій сайт, де можна знайти достатньо інформації щодо турів воєнної тематики

MilSpec Tours спеціалізується на військових, історичних, освітніх і культурних турах. З моменту свого заснування MilSpec Tours організовує тури по Великобританії, Франції, Люксембургу, Бельгії, Голландії, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Італії, Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, а також по Кореї, на Філіппінах, у В'єтнамі і на Гаваях. Клієнтами MilSpec Tours є військові ветерани, навчальні та професійні групи. MilSpec Tours пропонує чимало турів, пов’язаних з воєнними подіями минулих років .                         

У Росії послуги з воєнного туризму надає чимало туристичних фірм, такі наприклад як «Комбат-Тур», «Тур Ленд», «Воєнтур М», що надають послуги з відвідування військово-історичних музеїв, польотів на військових вертольотах і літаках, відвідування різних військових об'єктів і полігонів, організовують танкові тури, бойові стрільби, а також надають можливість пожити в армійських умовах ба взяти участь у програмах військової підготовки . 

Якщо в загальному про основні туристичні послуги в сфері воєнного туризму, то кожна компанія має певну спеціалізацію, що зумовлена потребами споживача і тією матеріальною базою, яка розроблена.

Сутність воєнного туризму та умови його розвитку.

В даний час в багатьох європейських країнах активний інтерес викликають пам’ятники військово-інженерного мистецтва, які користуються значною популярністю. Експерти зазначають, що вивчення та використання фортифікаційних споруд і старовинних замків, місць відомих битв, а також дзоти, окопи, залишки техніки, бункери, великі оборонні лінії часів Першої і Другої світових воєн, музеї історії воєн та зброї, танки та військова техніка, місця поховання загиблих воїнів – усе це в європейських країнах у туристських і виховних цілях стало модним, а також приносить чималий прибуток. Відповідно на Заході значну увагу приділяють розвитку воєнного туризму: розробка програм розвитку цього виду туризму, можна знайти чимало статей, де висвітлюється дана тема, телевізійних реаліті-шоу тощо. Чого на жаль не можна сказати про Україну, де воєнний туризм не є легальним, хоча проаналізувавши закон України про господарську діяльність у збройних силах, постанови Кабміну, що дозволяють військовим частинам певні види діяльності, інші нормативні документи, можна впевнено сказати, що військові частини можуть стати об'єктами туризму. Серед науковців в Україні значну увагу розвитку воєнного туризму приділяють М.П. Кляп,  Ф.Ф. Шандор,  А.В. Мельник, І.І.Винниченко, також можна виділити праці Кіптенко В.К. та Поліщук О.В.                    

Військовий туризм (воєнний туризм, мілітарі-туризм, зброярський туризм) – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевості пов’язаної з військовими та воєнними діями. Військовий туризм – це туризм на місцях боїв і історичних битв для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідування існуючих та історичних військових об’єктів і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів, катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, перебування на полігонах в якості глядачів – military tour, до таких також можна віднести і тури на відвідування воєнних концтаборів та в’язниць. Дані визначення у своїй праці «Сучасні різновиди туризму» подають М.П. Кляп та Ф.Ф. Шандор.        

   Доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка І.І.Винниченко дає таке визначення воєнному туризму - це не лише тури на місця знаних битв, а й відвідування діючих військових об'єктів і полігонів, бойових морських кораблів та підводних човнів, «закритих» музеїв розвідувальних установ, ремонтних заводів, стрільба, польоти, участь у військових навчаннях та маневрах, катання на військовій техніці.

        Мілітарі-туризм можна вивчати у контексті спеціалізованого туризму. Так, Кіптенко В.К. у підручнику «Менеджмент туризму» визначає спеціалізований туризм як такий, що здійснюється з метою вивчення специфічних особливостей того чи іншого місця, отримання певного досвіду, виконання спортивних нормативів, активного відпочинку тощо.                                                                  Поліщук О.В. у статті «Теоретичні засади дослідження мілітарі туризму» дає визначення мілітарі-туризму як частині сегменту спеціалізованого туризму, що містить елементи розважального, пригодницького, екстремального та пізнавально-історичного туризму, та включає в собі продукти, які стосуються військового обладнання та знання історичних подій.                                                     Ідея військового туризму не є новою: відколи війни стали частиною нашої історії, неабиякої популярності набуло відвідання не лише історичних пам’яток, а й різних воєнних об’єктів, що в свою чергу тісно пов’язані з історією, природою, архітектурою краю, що дозволяє назвати воєнний туризм складовою частиною культурного туризму. Вік відвідуваних об’єктів різний: старі римські міста-фортеці та мури, що вже тривалий час є популярними туристичними об’єктами в Німеччині; середньовічні фортеці та руїни в Європі; форти, доти, бункери, бліндажі минулого століття, серед яких особливою популярністю користується Лінія Мажино – система французьких укріплень на кордоні з Німеччиною                    Люди постійно звертаються й будуть звертатися до минулого, їм цікаво відвідувати місця пов’язані з найважливішими битвами, подіями, що одного разу змінили хід історії, місця великих випробувань і горя, що закарбувалися в людській пам’яті навіки й постійно надихають повернутися туди знову і знову, щоб віддати шану історії та її героям. Отож, воєнний туризм має давню історію й значні перспективи розвитку, тому, наприклад, цей вид туризму чітко відпрацьований у Європі, де користується значною популярністю і там давно навчилися заробляти на туристах. В Ізраїлі доходи від військового туризму складають115 млн.дол. США на рік. У Німеччині ця цифра із загального туристичного доходу стійко тримається на рівні 2% від усіх наданих туристичних послуг (станом на 2006 р. – 256 млн. євро на рік). У США ця цифра значно скромніша – 45 млн. дол. США в рік. Однак ці гроші отримані виключно на квитках за відвідування військових музеїв, найбільш популярний з яких – Музей стратегічної авіації 

  У Західній Європі практично у всіх країнах проводиться постійна робота щодо збереження народної пам’яті про війни та історичні битви. Початок цієї діяльності було покладено в часи наполеонівських війн. Усі найважливіші події цього періоду збережені різними способами, проте завжди є місцями проходження туристичних маршрутів і часто відвідуються туристами. У країнах Західної Європи зберігаються пам’ятники та кладовища солдатів. Події Другої світової війни відображені в реконструкціях військової інфраструктури. Всі ці пам’ятники описані в туристичних путівниках і позначені як туристичні об’єкти                   

    Туристські стежки з’являються навіть на воєнних полігонах. Сьогодні в Польщі, Чехії, Німеччині, Франції та й в інших європейських країнах активний інтерес викликають пам’ятки військово-інженерного мистецтва. Багато країн переживає справжній бум: вивчення та використання фортифікаційних об’єктів в туристичних і виховних цілях стало модно. У Польщі, наприклад, фортецю Осовець щорічно відвідують 50 тис туристів. Колишні радянські доти, які після 1945 року опинилися на території цієї країни, реставрують і використовують як туристські об'єкти .                                                                                                         За рішенням управління з туризму Хорватії півострів Превлака, який порівняно недавно був ареною воєнних дій, буде перетворено на туристський центр. 560 покинутих об'єктів переобладнають у готелі, а два великі ангари – у конгрес-зал. Для туристів також відкриють велику фортецю на мисі Оштра, побудовану в 19 столітті. Її внутрішній простір і тераси підходять для культурних заходів 

                                                    Так, наприклад, в Чехії туристам дозволили відвідати воєнний полігон Брди. Міністерство оборони Чехії вирішило повернутися до традицій минулого, коли через полігон пролягали туристські стежки, доступ до яких заборонявся лише на час проведення стрільбищ/

              У В'єтнамі воєнний туризм вважається найкращим чоловічим засобом для схуднення: тиждень стройової підготовки в умовах джунглів дає вражаючі результати .                                                                        У колишніх соціалістичних державах, можливості для розвитку воєнного туризму з’явилися лише після повалення комуністичної диктатури, тому що в той час все, що стосувалося військових питань було конфіденційним і лише деякі вчені могли проводити певні дослідження. Після розпаду СРСР в Росії завдяки ефективній політиці уряду почав активно набирати оберти воєнний туризм. У великих містах цим напрямком офіційно займаються туристичні агентства. Та й командири окремих частин іноді поповнюють бюджет за рахунок бажаючих «постріляти» і «покататися на броні». Серед туристичних операторів виділяється московська фірма «Воєнтур М». Поряд з традиційними програмами вона пропонує ексклюзивні військові тури. Відповідно до урядової програми з військово-патріотичного виховання молоді фірма пропонує оглядові та військово-історичні тури для школярів з екскурсіями по Москві, Санкт-Петербургу, відвіданням військово-історичних музеїв та об'єктів. Під час туру можна постріляти із зброї Першої та Другої cвітових воєн – нагана, кулеметів «Максим» та Дегтярьова, пістолета-кулемета Шпагіна, а також з автомата Калашникова і пістолета Макарова.       Життя в армійських умовах і участь у програмах військової підготовки має непогані перспективи у зв'язку з переходом армії на контрактну основу. У Росії туристи вже зараз платять 3 тис. руб. – 800 грн. – на добу за ліжко у військовій частині, миску перлової каші, стройову підготовку і легку форму нестатутних відносин. 

     В Україні, на жаль, таких сприятливих умов розвитку воєнного туризму не прослідковується. Країна має великий потенціал, проте нині все тримається на ентузіазмі окремих людей зокрема Сергія Ченника, головного редактора військово-історичного журналу «Military Крым». Якщо в інших країнах світу військові об’єкти роблять доступними загалу, то в Україні, цікавий та унікальний бункер у колишній ставці Гіммлера «Хегевальд» поблизу Житомира недоступний бажаючим відвідати його, бо знаходиться на території військової частини. Так наприклад, з часів Другої світової в горах Швейцарії збереглося 13 тис. укріплень. У бункерах відкрито кілька готелів: від дорогих, як «Клаустра» у гірському масиві Санкт-Готтара на висоті 2 500 метрів, до готелю «Нуль зірок» в кантоні Санкт-Галлен. Україна ж наразі може похизуватися лише одним мілітарі-готелем «Грінгоф», хоча потенціал для створення таких закладів набагато більший, ніж у Швейцарії.                                                          

Підсумувавши все вище написане, можна сказати, що умови розвитку воєнного туризму у світі досить таки сприятливі: колись засекречені військові об’єкти нині відкриті для відвідувачів, за сприяння військових частин широкої пропозиції набули послуги з стрільби з різних видів зброї, мілітарі-туризм, що колись вважався недоступним нині привертає увагу все більшої кількості людей, що хочуть випробувати себе і загартуватись. Проте якщо брати до уваги Україну, то не все так добре як хотілося б того: теоретична основа ще не досліджена і не описана як би того хотілося, воєнний туризм як такий не узаконений в нашій державі, тобто немає правової основи, а що найгірше нема ніякої ініціативи зі сторони військових чиновників.   

     Отже, якщо в Україні даний вид туризму тільки розвивається, то в багатьох європейських країнах він вже користується великою популярністю, приносить прибуток і значно популяризує саму країну.