Поняття про простір смарт-міста як потрібний чинник формування смарт-туризму.

Вираз “smart city” вже став науковим терміном, який перекладають як “розумне місто”. Він є ключовим аспектом сучасного міського розвитку та планування і поєднує різні виміри, такі як стабільність, екологічність, цифрові й “розумні” простори, інновації та креативність.

Д. Макларен розглядає «Смарт-місто» або розумне місто – як міську територію, яка використовує різні типи електронних датчиків для передачі інформації, яка використовується для ефективного управління активами і ресурсами.

В. Матяшовський, котрий створив першу у Східній Європі бізнес програму для управлінської ланки в технологічному бізнесі, зазначає що сутність смарт-міста полягає в розумному підході до керування містом та його ресурсами. Управління в розумному місті відбувається в кооперації всіх, хто в цьому місті живе та працює – це і влада, і комунальні служби, і представники бізнесу, і громадяни. Смарт-місто передбачає комфортні умови проживання городян та спрощені технології користування сервісами, які пропонують міські установи.

Кандидат економічних наук І.А Жукович зазначає що Smart-міста стають сполучною ланкою між створенням середовища, яке сприяє удосконаленню інтелектуальних та освітніх навичок населення, і знаннями й інноваційною продуктивністю організацій, що перебувають у цьому середовищі.

 Смарт-місто включає в себе дані, зібрані з громадян, пристроїв та активів, які обробляються та аналізуються для моніторингу та управління транспортними системами, електростанціями, мережами водопостачання, управління відходами, правоохоронними органами, інформаційними системами, школами, бібліотеками, лікарнями та іншими державними службами.

 Питання інновацій в останні 30 років у різні способи пов’язували з територією. Перше теоретизування стосовно цього взаємозв’язку було здійснено наприкінці 70-х років ХХ ст. у концепції промислового регіону так званої “Третьої Італії”. Назва, вперше запропонована професором А. Баньяско у 1977 р. , з часом перетворилась на синонім будь-якої території, що відрізняється особливим структуруванням малого виробничого бізнесу. У подальшому ця парадигма поширилася через поняття промислових кластерів. Засновником концепції кластерів вважають американського економіста М. Портера, який визначив кластер як групу географічно взаємозалежних компаній та пов’язаних з ними організацій, що працюють у певній сфері.

На вищезазначених припущеннях основана концепція Смарт-міст, появу якої пов’язують з виникненням руху на користь “розумного зростання”. Вважається, що вираз “Смарт -місто” вперше було вжито у 2004–2005 рр. компаніями Cisco, IBM, Siemens, які працювали над створенням складних інформаційних систем для інтеграції роботи міської інфраструктури і послуг.

Перше робоче визначення терміна “smartмісто” дав у 2007 р. Р. Джиффінджер зі співавторами 

: “Смартt-місто – це місто, представлене шістьма характеристиками, побудованими на “розумному” поєднанні внесків і діяльності рішучих, незалежних та свідомих громадян”. Шість характеристик – економіка, люди, управління, мобільність, довкілля, якість життя – у свою чергу поділяються на 31 фактор, що визначаються 74 загальними показниками. До дефініції смарт міста включили такі основні поняття: – використання взаємопов’язаних інфраструктур, які покращують економічну і політичну ефективність, сприяють соціальному, культурному та міському розвитку; – здатність і можливість залучати та розміщувати бізнес-проекти;

 – увага до соціальної інтеграції;      

 – співіснування і взаємодоповнюваність високотехнологічного обладнання та інфраструктури;

– увага до ролі соціального і реляційного капіталу;

– забезпечення екологічної стійкості.

У бізнес-словнику подано таке визначення терміну “smart місто”: “розвинена міська територія, яка забезпечує стійкий економічний розвиток і високий рівень якості життя, переважаючи в таких основних сферах як економіка, мобільність, довкілля, громадяни та уряд. Переваги у цих галузях можна забезпечити завдяки сильному людському та соціальному капіталу, а також інфраструктурі ІКТ” 

         Враховуючи транскордонний характер подорожей та туризму, розумне

місто може допомогти створити і підтримувати «смарт-туризм». Проте сам термін «Смарт-туризму» залишається неточним для його специфіки і тому відкритий для багатьох тлумачень.

Наприклад, науковець Лопес де Авіла визначає смарт-туризм як: інноваційний туристичний напрям, котрий побудований на інфраструктурі найсучасніших технологій, що гарантує сталий розвиток туристських областей, доступних кожному, що полегшує взаємодію відвідувачів та інтеграцію в його оточення, підвищує якість досвіду у пункті призначення та покращує якість життя мешканців. 

Смарт-туризм досліджують не як галузь а як каталізатор змін, які відбуваються коли учасники поїздок здійснюють сталі, відчутні дії які роблять поїздки відповідальними та сучасними.

Смарт-туризм на практиці реалізують не лише застосуванням комп’ютерів, інтернету або інновацій. Невід’ємним елементом смарт-туризму виступає нейронний маркетинг. Ця технологія спрямована на стимулювання споживчого попиту, що використовує ті закономірності людської психіки, які як правило, самим клієнтом не усвідомлюються, а часом навіть і не передбачаються ним у власній поведінці. Чим вище повинен бути ефект тим складніше повинен бути комплекс нейромарокетингу [1].  

Останнім часом у США та Європі набувають популярності прилади котрі забезпечують безпечну бездротову передачу, але при цьому є багатофункціональними. З виникненням технології «Near Field Communication» (зв’язок на невеликих відстанях) у 2004 проблему було вирішено.

Сутність цього процесу полягає у бездротовому високочастотному зв’язку малого радіусу дії «в один дотик» котра дає можливість обміну даними між пристроями, насамперед смартфонами та платіжними терміналами, на відстані близько 4 см. У туризмі використання таких технологій спрощує ряд звичних операцій, які здійснюють туристи в місці перебування, такі як електронні квитки, мобільні платежі, бонусні програми тощо. 
         Використання смарт-технологій, Інтернету речей, нейронного маркетингу, програмних продуктів наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного підприємства сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але й виживання на ринку послуг.