Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку інноваційних музейних закладів в Україні

Музейні заклади мають значний вплив на виховання підростаючого покоління, розвиток повноцінної особистості, формування національно-патріотичного світогляду, пізнання історично-культурного надбання української нації. Саме тому питання популяризації музейних цінностей, включення їх у мережу туристичних послуг є надзвичайно актуальним.

Створення у музеях розгалуженої сфери послуг для туристів та відвідувачів, відкриття сувенірних магазинів, виставкових галерей, антикварних магазинів сприяють збільшенню фінансових витрат – надходжень у місцеві бюджети.

Пріоритетним напрямом розбудови національної музейної мережі має стати запровадження нових технологій в експозиційній діяльності, створення експозицій, що дивують і принаджують несподіваними технічними ефектами (напр., рухома, анімована чи інтерактивна експозиція).

Більшість провінційних музейних закладів використовують мультимедійні комп’ютерні системи ще не достатньо широко. В більшості випадків справа обмежується лише інтерактивною дошкою та кількома іншими не надто інноваційними технічними засобами

Необхідно якісно переосмислити планування музейного простору з метою виділення у ньому сегментів для релаксації відвідувачів. Раніше ми вже згадували австрійський музей діамантів Сваровскі, де на релаксаційні кімнати з приглушеним освітленням і м’якими диванами для розслабленого споглядання музейно-анімаційних ефектів відведено близько третини експозиційної площі установи. Звісно, досягнути такого показника класичним українським музеям наразі нереально. Однак керівництву кожного українського музею необхідно пам’ятати: музей – це установа, котра надає послуги культурного відпочинку й естетичного задоволення. Отже, йдеться про нематеріальні послуги, які надає музей і за які відвідувач платить гроші. Інноваційна музейна концепція «відпочинок плюс пізнання та враження» повинна у XXI ст. стати новою ідеологією кожного українського музею.

Пріоритетним завданням для українських музеїв є «прорив інформаційної блокади» та проведення суспільно резонансних акцій і PR-заходів. Нині музейну спадщину нашої країни фахово репрезентує в глобальній мережі Інтернет один-єдиний сайт «Музейний простір України»

А першим значним успіхом на ниві міжмузейної комунікації і PR вважаємо проведення Першого всеукраїнського фестивалю «Музей третього тисячоріччя».

Фестивальні конкурси стали дієвою формою відкритого змагання творчого потенціалу музейних працівників нашої країни та налагодження інтенсивної міжмузейної комунікації. Музеї-переможці у номінаціях «кращий музейний фільм», «кращий музейний телевізійний проект», «краща міні-експозиція», «краща музейна поліграфічна продукція» тощо активно обмінювалися досвідом та інноваціями з іншими музеями країни. Неабиякий суспільний резонанс отримав і PR-ефект Всеукраїнського музейного фестивалю.

Серед областей України, за кількістю музеєфікованих і перетворених на туристичний продукт замкових комплексів, перше місце посідає Львівська область. Велику популярність серед туристів та екскурсантів мають замки-музеї.