В
Україні широко представлений кожний напрям воєнного туризму в тій чи іншій
області, районі, місті чи селищі більшою чи то меншою мірою в залежності від
того які ресурси має той чи інший регіон.
Війни є невід’ємною частиною історії чи не кожної
країни, винятком не стала й Україна. Боротьба за єдність земель за часів
Київської Русі, потім величні визвольні змагання козаків, революції, ОУН і УПА,
Перша та Друга світові війни, постійна боротьба українських митців, українських
патріотів і продовжувати цей ряд можна довго, доки існуватиме наша держава. Як
відомо, війни залишили численні могили
та цвинтарі, пам’ятні місця боїв та укріплення, руїни фортець та оборонні
споруди, які у багатьох випадках виступають єдиними свідками минулих подій,
свого роду документом. Саме тому найкраще розвинений в Україні саме
військово-історичний туризм. Цікавими пам’ятками
воєнної
історії є:
·
Городища, окремі оборонні споруди,
пам’ятні місця, пов’язані з боротьбою давньоруської держави та її князівств проти
кочовиків та іноземних загарбників (залишки Змійових валів, середньовічного
укріпленого городища в м. Коростень, міських укріплень—як Золоті ворота, Лядська
брама у Києві; фортеці Тустань, Луцький замок ХІІІ–ХІV ст. тощо);
·
пам’ятні місця битв українського козацтва XVI–XVIII
ст. (о. Хортиця у Запоріжжі,місця битв під Батогом, Жовтими Водами, Пилявцями;
Замкова гора у Львові, де у 1648 р. козаки під проводом М.Кривоноса перемогли
польські війська, та ін.);
·
фортеці, оборонні лінії, пам’ятні місця
січей, паланок, таборів, місць перевозів і переправ козацтва, проведення козацьких
рад з воєнних питань (наприклад,Січі на Кам’янці,Томаківці, Хортиці; пам’ятні місця
проведення Козелецької 1662 р. і Ніжинської 1663 р. козацьких рад; залишки Кодацької
у Дніпропетровській обл., Білоцерківської на Київщині і Полтавської фортець);
·
пам’ятні місця та об’єкти, пов’язані з Північною1700–1721
рр., російсько-турецькими ХVIII–ХІХ ст., Першою світовою 1914–1918 рр. війнами
(наприклад, пам’ятні місця Новгород-Сіверської оборони 1708 р., рештки
Гадяцької фортеці на Полтавщині, в якій розташовувався Гадяцький полк, у 1708
р. — шведські війська; Київський кадетський корпус, в якому викладали і
навчались учасники оборони Севастополя
під час Кримської війни 1853–1856 рр.; пам’ятні місця боїв легіону Українських січових
стрільців під час Першої світової війни; міські казарми у Києві)
·
споруди й пам’ятні місця розміщення та
дислокацій українських військових і партизанських формувань, селянських
загонів, боїв, проведення військових з’їздів, будинки військових штабів,шпиталів,
редакцій військових періодичних видань періоду Української революції 1917–1921
рр. (Луцькі казарми у Києві, де у 1918 р. містилася Сердюцька дивізія; пам’ятні
місця в Гуляй-Полі, пов’язані з селянським рухом під проводом Н. Махна та ін.)
;
·
пам’ятки й пам’ятні місця, пов’язані з
першим періодом Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 рр.,
трагічною долею воїнів,загиблих через прорахунки радянського командування; з
діяльністю збройних формувань УПА,ОУН, націоналістичного підпілля (урочище
Шумейкове на Полтавщині, де загинули в оточенні частини Південно-Західного
фронту на чолі з командувачем М.Кирпоносом, які обороняли Київ; будинок на вул.
Л. Толстого, 15 у Києві, де перебував у 1941 р. провідник ОУН О. Ольжич);
·
поховання визначних військових діячів, які
були незаслужено забуті або репресовані, а також житлові будинки, пов’язані з
їхнім життям та діяльністю (І. Мазепа, М. Григорьєв, Є. Коновалець, А. Мельник,
Т. Бульба-Боровець, В. Кук, Г. Тютюнник, Р. Шухевич та ін; цвинтар вояків УПА у
с.Липа Івано-Франківської обл. тощо) ;
·
братські та одиночні могили іноземних
воїнів (наприклад, залишки німецького кладовища часів нацистської окупації
Києва на вул. Ризькій; братські могили польських та чеських воїнів, що загинули
у 1943 р., на вул. Комарова у м. Фастів Київської обл.) .
Окремо треба сказати й про фортифікаційні
об’єкти використовуються в якості туристичних. Зокрема, на території
Закарпаття, як відомо, є шість військових ліній оборони - чотири угорських:
Лінія Арпада, Лінія Гуняді, Лінія Ласло і Лінія Евгенія, та дві чехословацькі –
Лінія Бенеша та Лінія Масарика. Найпопулярнішою серед них є лінія Арпада. Це
багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала десятки тунелів, казарм, де
жили тисячі солдат, сотні дотів, амбразур, протитанкових споруд і навіть у
горах кілька військових шпиталів. Сьогодні майже кожного дня 200–300 угорців відвідують
об’єкти військового туризму, і особливо лінію Арпада.
Досить популярними й навіть дещо
унікальними в Україні є музеї, що спеціалізуються на військовій тематиці. Так,
наприклад, музей Ракетних військ стратегічного призначення в м. Первомайськ в
Миколаївській області - один з унікальних військових музеїв заснований 30
жовтня 2001 року, аналог якому існує хіба що в США – Музей стратегічної
авіації. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою,
командним пунктом запуску ракети шахтного базування, наземним обладнанням і
допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС», які збережені у первісному
вигляді. На території бойової позиції розміщена експозиція спеціальної ракетної
техніки. Утримують технічне обладнання і механізми у робочому стані колишні
офіцери-ракетники, які несли бойове чергування на зазначеному ракетному
комплексі .
Не
менш цікавим є Полтавський музей дальньої і стратегічної авіації створений на
місці колишнього Полтавського військового аеродрому, існуючого з 20-х років
минулого століття. До експозиції увійшли стратегічні літаки-ракетоносці Ту-160
та Ту-95МС, а також літаки-ракетоносці дальньої авіації Ту-22КП та Ту-22М3. Всі
ці літаки були носіями ядерної зброї. Представником винищувальної авіації є
літак Су-15ТМ, транспортної авіації – літаки Ан-26 та Ан-2, учбово-бойовий
Ту-134УБЛ. На музейному майданчику встановлено макети авіаційних бомб різних
калібрів, які використовувались у дальній авіації. Відвідувачам надається
унікальна можливість побувати в середині літаків і навіть сісти за штурвал .
Працюють і приваблюють туристів ще й такі
музеї в Україні як Національний військово-історичний музей України та музей
Великої Вітчизняної війни у місті Києві, Музей воєнної техніки у місті Луцьку,
меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» в Чернігівській області, музей
«Герої Дніпра» в Івано-Франківську, музейний комплекс «Михайлівська батарея» в
м. Севастополі та не менш цікавий музейний комплекс «холодної війни» у м.
Балаклаві (АР Крим), збудований у 1961 р. для ремонту підводних човнів, де загальна
площа всіх приміщень і ходів – 9600 м², площа водної поверхні під землею — 5200
м², довжина сухого доку — 102 м.
Що
стосується таких підвидів воєнного туризму, як зброярський і мілітарі-туризм,
то в Україні вони не так розвинені як на Заході, наприклад, де військової
повинності давно вже немає, там це лише спосіб відчути себе чоловіком, не
витрачаючи при цьому кілька років життя. А у В’єтнамі воєнний туризм вважається кращим
чоловічим засобом для схуднення: тиждень стройової підготовки в умовах джунглів
дає вражаючі результати .
В Україні поки так може «відпочити»
кожен юнак, який за певних обставин не вступив до ВНЗ. Однак, у зв'язку з
планованим переходом на контрактну армію, у даного виду відпочинку непогані
перспективи. Так, наприклад 30 грудня 2009 року на Закарпатті у селі Гукливе
Воловецького району відбулося відкриття першого в Україні та СНД мілітарі-готелю
«Ґрінгоф». Як повідомив завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор, у концепцію готелю
«Ґрінгоф» закладена історія військової
лінії Арпада часів Другої світової війни. Кожна кімната (усього 9 кімнат) присвячена
певній із 8 військових ліній, які свого часу проходили територією Закарпаття.
Стіни готелю прикрашають відповідні тактичні карти і стрілецька зброя того
часу. Підвальним приміщенням і одночасно фундаментом слугує один з бункерів
оборонної системи. Загальна місткість – до 24 гостей. Ресторан: Закарпатська
кухня - суміш угорських, чеських, словацьких, русинських, єврейських та
румунських кулінарних традицій. Зважаючи на те, що закарпатськими фахівцями з
туризму вже розроблено військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада»
(Свалява-Уклин-Верхня Грабівниця-Підполоззя-Гукливе-Міжгіря-Синевир), можна з
упевненістю сказати, що даний вид відпочинку набуватиме більшої популярності. Якщо з тим, щоб пожити на військових базах і
отримати певну підготовку є певні проблеми в Україні, то колись лише мрія
постріляти з справжньої зброї нині є здійсненною. Навіть якщо ви служили в
армії, не факт, що у вас була можливість постріляти з усіх видів зброї.
Стандартні стрільби відбуваються з використанням автомата Калашникова (АК- 47,
АКМ) або пістолета Макарова. Однак, є й більш цікаві варіанти, так наприклад,
можна постріляти з такої зброї – гвинтівка Мосіна, кавалерійський карабін
Мосіна, карабін к-98 маузер, кулемет «Максим», автомат АК- 47 тощо .
Покататись
на військовій техніці теж не проблема. Крім прогулянок на БРДМ (Бойова розвідувально-дозорна машина)
можна влаштувати гонки на військових БАЗ-6944, БТР-60, БТР-60 ПБ, ЗІЛ-131,
ЗІЛ-157, К-750, КАВЗ-651, ЛуАЗ-ТПК, МТ-ЛБ, УАЗ-3303, по полігону, або
бездоріжжю. Крім того катання на військовій техніці не вимагає ніякого медичного
обстеження і допускаються до участь люди віком від 18 років. Також в Україні
останнім часом є досить популярним купувати демілітаризовану техніку і
використовувати її в своїх цілях. Насамперед це зумовлено недостатнім
фінансуванням армії. Отож, машини, які вже віджили своє у війську, здобувають
нове життя у сфері активного відпочинку. Є навіть ентузіасти, які збирають цілі
автопарки такої техніки, і є фірми, які проводять на ній екскурсії, здають в
оренду чи пропонують тюнінг «бе-те-ерів» - замінюють двигуни, обшивають салони
шкірою, встановлюють плазменні панелі. Все це є доступним, аби лише матеріальні
статки дозволяли .
В Україні можна також політати
на ЯК 52, ЯК 18Т, Дельфін і Л- 29 з
виконанням пілотом фігур вищого та середнього пілотажу. Особливо досвідченим
можуть на якийсь час навіть довірити управління. Що стосується можливостей, то
для польотів на військових літаках потрібно, насамперед, володіти хорошим здоров'ям
– не мати проблем з серцем, тиском, вестибулярним апаратом. Але є один недолік
надання цієї послуги – це фінансова сторона, дане задоволення недешеве: від 2
тис. грн. за 30 хв. і вище.
Останнім часом великої популярності
набувають воєнно-польові ігри: пейнтбол, лазерні бої open-air та стрітбол.
Немає коментарів:
Дописати коментар