Геотуристичне положення Швеції

 Геотуристичне положення Швеції є дуже вигідним, а розвиток туризму в ній базується здебільшого на використанні природних туристичних ресурсів.  

За класифікацією Всесвітньої туристичної організації (ВТО), Швеція належить до Північноєвропейського туристичного району, що є частиною Європейського туристичного регіону. Вихід Швеції до моря формує комплекс додаткових туристичних ресурсів – морських ландшафтів, а протяжна берегова лінія з великою кількістю бухт і заток надає країні перспективи розвивати водний туризм. Окрім цього, завдяки міжконтинентальному морському шляху країна з’єднана з країнами Західної та Центрально-Східної Європи, що становить основу її туристичного розвитку, адже туристичні потоки у Швецію спрямовані здебільшого з країн Північноєвропейського та Західноєвропейського туристів – це резиденти, 11,4 % – не резиденти з країн ЄС, 12 % – нерезиденти поза межами ЄС.  Основні потоки туристів формуються у Норвегії – 25,6 %, Німеччині – 15, 7% та Данії – 6,9%.  

    
   Територія Швеції  витягнута з півночі на південь, тобто має меридіональне туристичного районів. Так, за даними Євростату, 76,6 % усіх спрямування. Це дає переваги країні з огляду туристичної привабливості, оскільки чітко виражена зміна ландшафтів та клімату з півночі на південь сприяє розвитку різних видів туризму.

Ще однією позитивною рисою геотуристичного положення Швеції є наявність історико-культурних туристичних ресурсів.

Швеція – це країна з високими соціальними й екологічними стандартами життя та низьким рівнем злочинності, що робить її комфортною для туристів. Розвинена туристична інфраструктура з високим рівнем гостинності приваблює щороку все більше відвідувачів.

   Для Швеції притаманна добре розвинена транспортна інфраструктура, що сприяє збільшенню потоків туристів з інших країн та полегшує їх пересування всередині країни.

Однак окрім позитивних, геотуристичне положення Швеції має також кілька негативних рис:      По-перше, значна віддаленість Швеції від інших країн, континентів та перетину основних транспортних шляхів і туристичних потоків.

  По-друге, недостатній та іноді неможливий розвиток деяких видів туризму у зв’язку з несприятливими природно-кліматичними умовами. 

  По-третє, обмежена кількість історико-культурних туристичних ресурсів. 

  По-четверте, неприваблива цінова політика, адже ціна на туристичні послуги в країні є досить високою не лише для жителів Європи, а й для перспективних туристів з інших регіонів світу. 

По-п’яте, ускладнення подорожей юридичними формальностями при отриманні віз для країн поза Шенгенською зоною (стан банківського рахунку та рух коштів, страхування тощо).

    

Отже, геотуристичне положення Швеції загалом є вигідним. Основною перевагою виступає велика кількість природних туристичних ресурсів, а саме: вихід до моря, різноманіття ландшафтів та кліматичних умов, багатство флори й фауни, які сприяють розвитку багатьом видам туризму, зокрема екотуризму, екстремальному, гірськолижному тощо. Негативними рисами геотуристичного положення країни є географічна віддаленість, обмеженість історико-культурних туристичних ресурсів, висока вартість турів тощо.